Цей день — не просто дата в календарі. Це день нашого спільного болю, безмежної вдячності та вічної пам’яті. Кожен соняшник, який став символом цього дня, нагадує про життя, віддані за те, щоб Україна вистояла й жила.

Ми схиляємо голови перед кожним захисником і кожною захисницею, які повернулися додому «на щиті». Вони тримали небо над нашими містами, коли земля дрижала від вибухів, і йшли у бій, знаючи справжню ціну свободи. Вони віддали за неї все — свої мрії, майбутнє і власне життя, ставши нашою живою стіною, щитом і гордістю.

Ми пам’ятаємо кожне ім’я та розділяємо невимовний біль родин, які втратили найдорожчих — синів, доньок, батьків, матерів, чоловіків, дружин, братів і сестер. Жодні слова не зцілять цих ран, але наша пам’ять робить їхній подвиг безсмертним. Вони віддали все за суверенітет, цілісність і наше право бути українцями на своїй землі.

Наш обов’язок — не лише пам’ятати, а й продовжувати їхню справу: жити гідно, боротися за Перемогу, берегти незалежність та відбудовувати країну, за яку вони пролили кров.

Світла пам’ять і вічна слава Героям України! Вони стають ангелами-охоронцями в лавах небесного війська і назавжди залишаються в наших серцях.

Слава Україні! Слава її захисникам і захисницям!